64-річну журналістку з окупованого Мелітополя Ірину Левченко, яку російські військові викрали разом із чоловіком у травні 2023 року, засудили до 15 років колонії. Вирок ухвалив псевдосуд на тимчасово окупованій частині Запорізької області, повідомляє Інститут масової інформації.

До повномасштабного вторгнення Левченко вийшла на пенсію. Її затримали в захопленому Мелітополі. На початку травня 2023 року жінку та її чоловіка Олександра зупинили просто на вулиці. За словами очевидця, незадовго до цього Ірина Левченко зробила кілька фотографій.

Через кілька тижнів Олександру Левченку вдалося передати рідним записку. У ній він повідомив, що подружжя утримують як заарештованих у «нелюдських умовах»: майже без їжі, у холодному підвалі та на бетонній підлозі. Також чоловік писав про фізичні та моральні знущання.

Понад рік родичі не мали достовірної інформації про долю подружжя. У серпні 2024 року Олександра Левченка звільнили. Після цього він розповів, що незадовго до свого звільнення бачив дружину на вулиці. Ірину Левченко у 2025 році спочатку перевезли до Донецька, а згодом — до СІЗО в Сімферополі.

Влітку 2026 року її тимчасово етапували до Краснодара. Звідти журналістці вдалося передати кілька листів. Про те, у чому саме її звинувачували, стало відомо після оприлюднення пресрелізу окупаційного суду щодо вироку. Левченко визнали винною за статтею про «шпигунство».

Окремо в матеріалах справи зазначено, що після окупації Мелітополя вона не відмовилася від українського громадянства. За версією російського слідства, ще в лютому 2023 року, за кілька місяців до викрадення, Левченко нібито передала українським спецслужбам інформацію про російські міністерства та відомства, зокрема силового блоку.

Йдеться, за твердженням російської сторони, про адреси установ і списки їхніх співробітників. Окупаційний суд призначив журналістці 15 років позбавлення волі в колонії.