Розвідник-сапер бригади швидкого реагування Національної гвардії України разом зі своїми побратимами часто виконує спеціальні завдання навіть в тилу противника.

Найбільше гвардійцю запам'яталися бої за Рубіжне. Противник направив усі свої сили та засоби, які мав на тому напрямку, щоб взяти місто. В один із днів Чеху та його групі довелося зіткнутися з цілою ордою противників віч-на-віч.

«У Рубіжному росіяни зайняли одну з будівель, яка мала доволі велике стратегічне значення і ми отримали наказ її звільнити та зачистити. Можливо це була пастка, але коли ми зайшли туди, то зрозуміли, що противник встиг відійти. Натомість по нас уподовж півтори години працювати міномети», - пригадує Чех.

Маючи бойовий досвід, розвідники зрозуміли, що такий мінометний обстріл - це завжди підготовка до прориву піхоти.

«Ми зі снайпером піднялися на четвертий поверх для спостереження і через деякий час помітили велику кількість ворожої піхоти. Ще через хвилину з-за будівель показалися два танки. Ми розуміли, що буде пекло. Нас було 13 осіб із невеликою кількістю піхоти, тобто максимум два відділення. Їх: три БМП, рота піхоти з двома танками підтримки та міномети. З іншого боку, ми бачили, що їх піхотинці не розуміли нічого. Коли була стрільба, вони не шукали жодного укриття, просто ставали на коліна. Проте, навіть 100 ненавчених військових з автоматами - це більше тисячі куль, які летять у твій бік. Вони просто давили нас кількістю», - запевняє гвардієць.

Ворожа піхота йшла як гарматне м’ясо. Вони були в радянських касках, навіть без бронежилетів.

«Мого побратима дуже дістали ворожі БМП, із РПГ він підбив одну з них. Підняв іншу «трубу» та почав злісно вишукувати ще одну. БМП не побачив, проте побачив групу ворожої піхоти та вистрілив просто в центр. Периферійним зором я помітив як їх тіла розлітаються в сторони. Загалом, тоді ми завдали ворогу величезних втрат», - згадує Чех.

Ворожа техніка почала оточувати гвардійців з флангів. Безпечні виходи завалили танки, з запасного виходу бійці відступали під щільним вогнем противника.

«Їх мінометники професійно спрацювали: вони вели нас приблизно два кілометри. Це було неприємно. Для мене, особисто, це був перший такий мінометний обстріл», - ділиться враженнями гвардієць.

Потім гвардійці дізналися, що по групі окупантів почала працювати наша ствольна артилерія та міномети. Ворожу роту з технікою вдалося «перемолоти» майже повністю.

«В нас є хлопці з Луганська, з Херсона. Ми разом почали воювати з першого дня, ми разом і продовжимо. Разом до перемоги», - запевняє Чех.